Поради батькам,що дозволяють об'єднати дітей і допоможуть їм побудувати теплі стосунки

Поради батькам,що дозволяють об'єднати дітей і допоможуть їм побудувати теплі стосунки

Діти з невеликою різницею у віці, як правило, частіше дружать, ніж ворогують. Але тривале спільне проведення часу (наприклад, під час канікул) може стати реальним випробуванням для їхньої любові. До кінця кількох тижнів, проведених у товаристві один одного, вони починають дратуватись та обмінюватися всілякими «люб'язностями», такими як «Ти мені набридла!» й «Дай мені спокій, іди від мене!».

Грубе ставлення до брата, сестри чи будь до кого – безсумнівно, погана звичка. Але що ж робити? Відомо, що більшість братів і сестер сваряться. Соціологи постійно реєструють відносно високий рівень ворожості у стосунках між дітьми в сім'ї. Із цим не можна миритись, адже ми хочемо, щоб наші діти були добрі один до одного. Як домогтись того, щоб рідні брати й сестри стали кращими друзями на все життя? На щастя, батькам на допомогу приходить наука. Ось що радять фахівці.

1. Ставтесь до дітей справедливо. 

З раннього віку діти починають стежити за тим, наскільки їхні власні стосунки з батьками відрізняються від стосунків мами й тата із братами чи сестрами. Важливо не те, що ми ставимось до всіх дітей однаково, а те, що діти вірять, що наш диференційований підхід є справедливим. Насправді не має значення, чи вважаємо ми, що ставитись до дітей по-різному – це справедливо, важливо те, що думають про це самі діти та чи згодні вони один з одним у цьому питанні. Якщо діти вважають, що батьки ставляться до них справедливо, так, як до інших братів чи сестер – однаково сильнолюблять, хвалять і дисциплінують – родинні стосунки між ними стають більш позитивними.

У зв'язку з цим звертайте особливу увагу на тепло, яке ви даруєте дітям: коли малюк помічає, що батьки ставляться до нього з меншою теплотою, ніж до братів чи сестер, це може суттєво нашкодити його почуттю щастя. У дитини не тільки можуть з'явитись ознаки депресії, але й стосунки із братами й сестрами стануть більш напруженими.

2. Дуже важливо розвивати емоційний інтелект дитини. 

Навчання дітей того, як визначати, контролювати, оцінювати та змінювати свої емоційні реакції на братів і сестер, може мати позитивний вплив на якість родинних стосунків. Важливо навчити дітей знижувати напруження емоцій і ступінь засмучення через ситуацію. Щоб коли рідний брат або сестра стане виводити дитину із себе (як уміють тільки брати й сестри), її негативна реакція не була надмірно інтенсивною. Навчання емоційної компетентності допомагає дітям налагодити канал спілкування один з одним, підвищуючи шанси на те, що, урешті-решт, вони почнуть дружньо грати разом.

3. Давайте малюкам можливості для позитивних, дружніх ігор. 

Позитивний досвід спільних ігор допомагає дітям закласти основу міцного зв'язку один з одним на все життя. Це доведено дослідженням співвідношення позитивних і негативних емоцій: кількість позитивних взаємодій між братами й сестрами мусить перевершувати кількість негативних приблизно у п'ять разів. Відповідно, важливо шукати для дітей такі спільні заняття, які будуть приносити їм задоволення. Навіть діти, які, здається, зовсім не мають спільних точок дотику або між якими є дуже велика різниця у віці, можуть знайти способи отримувати задоволення від товариства один одного. Важливо, щоби батьки допомагали дітям щодня знаходити час для спільних ігор або іншого позитивного досвіду взаємодії. Незважаючи на те що більшість дітей періодично сперечаються один з одним під час ігор, важливо, щоби позитивних вражень від спільних занять у них залишалось більше, ніж негативних.

Знаючи про це, треба намагатись обмежувати проведення спільного часу малюками в той період, коли вони більше схильні до сварок. Наприклад, деякі діти у другій половині дня більш примхливі та схильні до сперечань, тому можна заохочувати їх проводити якийсь час на самоті або у грі із сусідськими дітьми (до вечері). Також важливо щодня спонукати дітей займатися чимось разом – тим, що, на вашу думку, принесе їм позитивні враження. Наприклад, вони можуть разом доглядати за домашніми вихованцями, якщо це приносить їм задоволення.

4. Демонструйте дітям позитивну реакцію на конфліктні ситуації.

Між братами й сестрами неминуче виникають конфлікти, які їм необхідно вирішувати, і, якщо вони навчені застосовувати методи управління конфліктними ситуаціями, якість їхніх родинних стосунків дійсно покращується. Перша мета полягає в тому, щоб навчити їх не реагувати імпульсивно на дрібні проблеми, а робити найважливіший перший крок до врегулювання конфліктів – довгий, глибокий вдих. Адже ми хочемо навчити дітей того, як правильно реагувати на емоційно заряджені ситуації – спокійно доносити до брата або сестри свою точку зору й актуальну потребу. Цього найкраще вчити у спокійних ситуаціях за допомогою рольових ігор, а не в запалі сварки.

5. Думайте двічі, перш ніж втрутитись у конфлікт, особливо якщо ваші діти підлітки.

Тактика простого припинення конфліктів не вчить дітей нічого. Коли вони ще не вміють самостійно справлятися зі складними ситуаціями, батькам можна грати роль тренера зі стратегій управління емоціями й вирішення конфліктних ситуацій і тренувати з дітьми способи врегулювання конфліктів. Але коли ми втручаємось в їхні стосунки, то повинні пам'ятати, що хоча ми діємо з найкращих міркувань, приймати одну зі сторін конфлікту або проявляти фаворитизм неправильно.

Дослідження показують, що малюки дошкільного віку отримують велику користь від батьківського наставництва під час конфліктів. Однак коли діти досягають підліткового віку, найкраще дозволити їм самим знаходити потрібні аргументи.

Для більшості батьків зміцнення тісних стосунків між дітьми – одна з найбільших турбот. При цьому ніщо так не радує, як любов і добре ставлення братів і сестер один до одного!

За матеріалами 

Освіта.ua